У 1946 році школа зареєстрована як початкова школа № 36 Катиковського району. Завідуючою школи стає Фролова Мілінтіна Нікандрівна.
8 серпня 1950 року Розсипненська початкова школа реорганізована в семирічну школу № 36 Катиковського району Сталінської області. Директором призначають Фролова Олександра Петровича. Завдяки Олександру Петровичу Фролову наша початкова школа стала спочатку семирічною, потім і середньою. Під його керівництвом збудовані два корпуси нашої школи. Він став директором школи в 42 роки і керував нею 26 років.
У 1976 році Фролов О.П. виходить на пенсію, і директором школи стає Силенко Леонід Миколайович.
З 1980 року директором призначають Гринька В’ячеслава Миколайовича. Він також став директором школи в 42 роки і керував нею 26 років.
У 2006 році директором школи стає Гайдаманчук Олена Василівна, яка до цього протягом десяти років працювала заступником директора з виховної роботи. Історія школи починається після війни. До Великої Вітчизняної війни в селищі Розсипне школи не було. Початкова школа знаходилась в селі Петропавлівка, а семирічна – в хуторі Розсипне.
Після звільнення селища від німецько-фашистських загарбників 25 серпня 1945 року по вулиці Омська, 29 на місці ветеринарної лікарні відкрили початкову школу, де навчалось 60 учнів; викладали предмети всього два вчителя: Славгородська Марія Іванівна (вона ж і завідуюча школи) і Фролова Мілінтіна Нікандрівна.
У 1948 році Харківське педагогічне училище направляє своїх випускників на Донбас і три молодих спеціаліста приходять у школу селища Розсипне: Мізяк (Нємцева) Є.А., Бездробна (Шилободіна) Г.П. та Фролова (Склярова) Є.М.
Завідуючою школи стає Склярова Євдокія Миколаївна.
Зі спогадів Склярової Євдокії Миколаївни:
«У 1948 році Харківське педагогічне училище направляє свій випуск на Донбас. Катиковське районо розподілило всіх студентів у села та селища Катиковського району.
Так ми втрьох і опинились у селищі Розсипне. Підвіз нас до школи суддя, який їхав у село Рівне. Школа стояла біля самої залізниці, повз школу їздили машини з вугіллям до вугільних складів. Вугілля вручну вантажили у вагони. Паровози гудуть, машини сигналять. А школа поруч з коліями, огороджена низеньким парканчиком. Це одноповерхова будівля з двома маленькими коридорчиками. У кожному класі стояли довгі парти, за якими сиділи по 3 – 4 учні. Бібліотеки, методичної літератури, наглядних посібників не було, журнали робили самі. У школі було 6 класів. Працювало 4 учителя у дві зміни. Діти у школі навчались з 1 по 4 класи. У 4 класі завжди проводились екзамени, на яких були асистенти з Петропавлівської школи. З 5 класу діти ходили вчитись у село Петропавлівка.
Важко було працювати вчителям: світла не було, вода тільки в колодязі, магазинів не було, ходили за кілька кілометрів за продуктами на шахту…»
8 серпня 1950 року Розсипненська початкова школа реорганізована в семирічну школу № 36 Катиковського району Сталінської області. Директором призначають Фролова Олександра Петровича.
Фролов Олександр Петрович народився 8 квітня 1925 року в селищі Щегловка міста Макіївки. У 1932 році пішов до школи, але закінченню її завадила війна. У 1943 році пішов на фронт добровольцем, а 15 квітня 1944 року в боях під Севастополем був тяжко поранений. Після закінчення війни працював учителем у школі № 8, а потім у селі Петропавлівка. У 1948 році закінчив Сталінський (Донецький) учительський інститут. У 1950 році вступив до лав КПРС та був призначений директором школи селища Розсипне.
Педагогічний колектив школи 1950рікЗі спогадів Склярової Євдокії Миколаївни:
«Ще працюючи в Петропавлівській школі, Фролов Олександр Петрович став добиватися відкриття семирічної школи в селищі Розсипне, тому що дітям важко було пішки ходити в інше село в дощ, сніг, завірюху. І йому це вдалося. У 1950 році відкривається семирічна школа, і директором стає Олександр Петрович. Але будівля школи замала, і вирішує директор її розширити. На будівництві працювали всі вчителі. Але все ще класних кімнат не вистачало. Два класи навчались у приміщенні селищної ради. Потім їх переселили в бараки. Так і вчились: початкова школа – в бараках, а старші класи – в старій школі..».
У 1953 році зі стін рідної семирічної школи вийшли перші випускники.
Перші випускники школи зустрічають світанок.
Педагогічний колектив школи 1953 рік.У 1958 році, коли у селищі почалось будівництво шахт, побудували основну триповерхову будівлю школи по вулиці Гончарова, 2.
Основна триповерхова будівля школи в 1958 році. 
Основна будівля семирічної школи № 36 у 60 роках.
19 травня 1959 року в день народження піонерської організації.У 1963 році з порога школи в доросле життя вийшли 23 випускники, які отримали середню освіту.
І знову учні займались у дві зміни, класних кімнат не вистачало, уроки проходили також в одноповерхових будівлях барачного типу по вулиці Бастіонній та в будівлі вечірньої школи. І Олександр Петрович Фролов добивається будівництва ще одного корпусу для школи.
У 1972 році було побудована нова чотириповерхова будівля школи з великим спортивним залом та просторою світлою їдальнею. Були створені предметні кабінети. Велику допомогу в обладнанні кабінетів надали шефи. Діти почали займатись у одну зміну. У цей час у школі навчалось близько 1800 учнів.