Офіційний сайт ТЗШ І-ІІІ ступенів №24

1.    Інформація про досвід
1.1.    Умови виникнення та становлення досвіду
    Головним в узагальненні досвіду є створення умов, що сприяють удосконаленню якості знань з української мови та літератури,  підвищенню  мотивації учнів до вивчення предмету, максимальної реалізації їх потенціалу різними шляхами, а саме:
-    впровадження технології особистісно-зорієнтованого  навчання;
-    створення на уроках сприятливої атмосфери для роботи, співчуття, співпраці тощо;
-    постійний творчий пошук методів, форм та прийомів, що будуть зацікавлювати учнів;
-    накопичення краєзнавчого матеріалу;
-    накопичення власного досвіду роботи та вивчення досвіду колег.
1.2.    Актуальність та перспективність досвіду
-    Сьогодні загальноосвітні навчальні заклади  поставлені в нелегкі умови перебудови навчального процесу, точніше в умови перенесення традиційних методик викладання на нові засади - інтерактивне навчання. Втілюючи на практиці принципи розвитку інтерактивності, тобто змогу розширення трансформації уроку, вчитель завдяки можливостям інформаційних технологій спрямовує увагу на формування у школярів самостійного підходу до вибору переробки інформації, компетентнісних якостей. Розуміючи, що мова належить до числа найважливіших навчальних предметів, я намагаюся поєднувати репродуктивну і пошукову діяльність учнів. Від рівня вивчення предмета залежать успіхи учнів в оволодінні самою мовою як засобом спілкування і передачі інформації, а також і всіма іншими навчальними предметами. Учень - не пасивна фігура педагогічного процесу, і учитель повинен дати йому не лише певний вантаж знань, а й навички мислити, стимулюючи розвиток його пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, спостерігати, досліджувати. Навчання має бути веселим. А для цього необхідно перетворити урок на жваве дійство.
1.3.    Мета досвіду
    Розробка та створення оптимальних умов  для піднесення   ефективності навчально-виховного процесу, реалізації  особистісного потенціалу   кожного  учня, виховання чуйної, відвертої, щирої особистості.
1.4.    Задачі
     Забезпечення орієнтації навчального процесу на розвиток особистого ресурсу учнів, розвиток їх творчого потенціалу шляхом організації різноманітних форм діяльності (індивідуальної, творчої, дослідницької тощо).
1.5.    Теоретична база досвіду
    Сучасні психолого-педагогічні дослідження активно спрямовуються   на вивчення інтерактивних технологій навчання. Серед них доробки вчених і вчителів-практиків: Л.Скрипник, О.Дженджеро,  Т Макєєвої, Є.Романюк та інші.


2.    Опис досвіду
Особистісно-орієнтоване навчання - це навчання, у центрі якого – особистість дитини, її самобутність, самоцінність. В.Сухомлинський  у книжці «Сто порад учителеві» казав: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання й виховання полягає у тому, щоб розкрити сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...». Саме  тому я вже декілька років впроваджую технологію  особистісно-орієнтованого навчання, а також сучасні  технології навчання (групова навчальна діяльність, критичне мислення, інтерактивне   навчання тощо).
Яким же має бути сучасний  урок? Для себе я  визначила головні вектори, які на мій погляд, є неодмінними складовими особистісно-орієнтованого уроку.
2.1.    Чітке формулювання  теми уроку
Тема уроку містить певну проблему й визначення  мети, завдання, тип та структуру. Наприклад: «Пророцтво майбутнього у творчості Т.Г.Шевченка», «Українці у творах Великого Кобзаря», «Мудрість життя у творчості Григорія Сковороди»; «Як  народжується фразеологізм?», «Глибини українського правопису». Формулювання теми викликає багато запитань, спонукає до роздумів, пошуку, дослідження.
2.2.    Визначення   мети і завдань, спрямованих на розвиток пізнавальних і творчих здібностей учня
При визначенні мети уроку треба враховувати те, що є, на мою думку,      найголовнішою умовою оновлення навчально-виховного процесу. Це гуманістичність, яка передбачає створення передумов для самореалізації особистості, розкриття її природних задатків. Тому при визначенні мети уроку оперую словами «спонукати», «сприяти», «допомогти», «створити умови» замість звичних «навчити», «розвивати», «формувати», «виховувати».
Мета цього етапу уроку - сфокусувати увагу на проблемі й викликати інтерес до теми. Учні повинні усвідомити, що і для чого вони робитимуть на уроці. Маючи особистісну зацікавленість, учні будуть налаштовані на ефективний процес пізнання. Для цього використовую прийоми, які:
 - створюють проблемні ситуації;
 - викликають у дітей здивування, подив, інтерес;
 - наголошують на парадоксальності явищ і подій.
 Це може бути:
- коротка розповідь учителя;
- бесіда;
    - демонстрування наочності;
    - проблемна ситуація (завдання, запитання тощо).
Після підбиття підсумків цього етапу представляю тему уроку. Можна, навпаки, оголосивши тему, дати можливість учням самостійно з’ясувати, для чого їм потрібно вивчити цей програмний матеріал. Ще ефективніше спрацьовує фраза: «Допоможіть мені, будь ласка, з’ясувати, для чого вам потрібно вивчити...». Іноді вичерпну відповідь на це запитання отримуємо наприкінці уроку, після вивчення теми та отримання нових знань, вироблення вмінь і навичок.
Загальною, але, водночас, універсальною мотивацією на уроках літератури може бути вступне слово вчителя: «Цей твір читало не одне покоління. Кожне шукало і знаходило в ньому свої проблеми. Мені теж доводилось чути від ваших ровесників чимало цікавих  думок, суджень.   А яким же постав твір перед вами, чим цікаві герої, які проблеми є актуальними сьогодні, які висновки з прочитаного зробите ви?»
Одним із прикладів є  фрагмент уроку української мови в 11 класі за темою "Риторика як наука. Основні завдання риторики":
-    Пропоную учням записати у дві колонки назви професій (10-15), у першу ті, яким необхідне знання риторики; у другу - ті, яким ці знання  непотрібні, свою думку обґрунтувати. Можна провести цей етап уроку,  використовуючи технологію «Мозковий штурм».
-    Ознайомити  учнів з цікавими фактами, життєвими ситуаціями, коли красно¬мовство ставало у пригоді. Можна запропонувати такі запитання:
-    Чи є сьогодні для школярів вивчення риторики актуальним?
-    Знання яких наук необхідне для оволодіння ораторським мистецтвом?
Запропоновані завдання та запитання допомагають учням усвідомити важливість риторики в житті кожної людини, сприяють ефективному засвоєнню нового матеріалу, спонукають до пошуку використання знань із красномовства у повсякденному житті.

2.3.    Опрацювання матеріалу  уроку 
 На цьому етапі улюбленими завданнями з літератури є такі: випишіть слова, з якими автор звертається особисто до вас; випишіть ключові слова з твору; доберіть епіграф до твору, розділу, придумайте епілог (розділ, епізод); складіть понятійну таблицю, сенкан, систему запитань, тести, літературні диктанти тощо. У своїй роботі використовую також стратегії критичного мислення. Це допомагає розвивати вміння учнів розв’язувати складні проблеми, критично ставитись до обставин, порівнювати альтернативну точку  зору та приймати виважені рішення.
Наприклад, при вивченні поеми Т.Г. Шевченка «Наймичка» на етапі усвідомлення змісту пропоную завдання:
1.  Для тих учнів , які прочитали поему:
-  виписати цитати до образу наймички;
-  записати ключові слова до твору;
-  дібрати цитати до кожної частини поеми або скласти простий план;
-  скласти   молитву   Ганни і   поміркувати, яку   частину   поеми   можна   доповнити текстом молитви;
-  скласти діаграму Вена (Катерина -Ганна)
2.    З тими учнями, які не прочитали поеми, працюємо з текстом, використовуючи стратегії ЧПКМ (читання та письмо для критичного мислення)
- Гронування   (Наймичка)
- Читання з передбаченням
- Робота з текстом
- Сенкан   (Феєрія)
- Вільне письмо(п’ятихвилинне есе - виклад думок з приводу прочитаного)
- Понятійна таблиця  (застосовую після вивчення кількох творів.  Учням треба визначити: жанр твору, головних героїв, історичні події, образи-символи, тему, проблеми, ідею, афоризми).

2.4.    Рефлексія - найважливіший етап інтерактивного уроку
Учні запитують, інтерпретують, застосовують, сперечаються, змінюють та поширюють набуті знання, роблять огляд ідей, відкинутих ними.
Функції  цього етапу:
- усвідомити зміст опрацьованого;
- порівняти отримані результати з очікуваними;
- проаналізувати, чому сталося так чи так;
- зробити висновки;
- закріпити чи відкоригувати засвоєне;
- намітити нові теми для подальшого опрацювання;
- скласти план подальших дій.
Під   час обговорення пропоную запитання : "Що нового дізнатися? Чи здійснилися ваші очікування? Що   схвилювало, збентежило, зацікавило?"
Рефлексія не повинна бути лише вербальною. Це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо.
На  підсумковому етапі уроку виділяю стадії:
-    встановлення фактів (що відбулося)
-    аналіз причин  (чому не відбулося)
-    планування дій (що робити далі).
Найчастіше на етапі рефлексії  використовую методи «Мікрофон», «Прес», «Незакінчене речення»   тощо.
2.5.    Важливий   момент   -   домашнє   завдання  
В   умовах   особистісно-     орієнтованого навчання необхідно, на мій погляд, дотримуватися таких вимог:
1.    Домашнє завдання має органічно поєднуватися зі змістом, метою та завданнями уроку.
2.    Обов’язковим є вибіркові та індивідуальні завдання.
3.    Не треба перевантажувати учнів.
4.    Необхідно керуватися принципом доступності.
На уроках мови часто пропоную такі домашні завдання: скласти опорну схему, узагальнюючу таблицю до теми, вправу, кросворд тощо. Ще один ефективний прийом - застосування набутих знань на практиці. Наприклад, після ознайомлення з методами риторики пропоную учням з’ясувати їхню дієвість на практиці у спілкуванні з друзями або батьками (переконати у чомусь ).
2.6.  Основні правила, якими керуюсь при доборі методів і прийомів
1.Спрямовуйте зусилля на те, щоб кожна дитина була повноцінним, творчим суб’єктом діяльності, відчувала свою самодостатність і неповторність.
2.Довіряйте учням, стимулюйте ініціативність, створюйте ситуації .   
3.Будьте консультантом, порадником.
4.Не навчайте, а створюйте ситуації.
5.Сприяйте усвідомленому засвоєнню навчального матеріалу, створюйте умови для формування ціннісних орієнтирів  дитини, забезпечуйте вироблення вмінь і навичок, необхідних для  життєвого і професійного вибору.
6.Дивуйте учнів, адже ніщо так не стимулює роботу мозку, як цікаве, незвичайне.
7.Не забувайте: ніщо так не запам’ятовує учень, як виправлену помилку вчителя. Помиляйтесь.
8.Не застосовуйте прийомів, якщо невпевнені, що учні не зможуть довести істину.

Будь-які   зміни, нововведення  -  нелегка,  кропітка праця. Це  невдачі  і  прорахунку промахи і поразки, але водночас це знахідки досягнення, здобутки, успіхи, перемоги. Важливо, щоб у цьому процесі учні були співтворцями уроку.

3.    Додаток

Конспект особистісно-орієнтованого уроку в 7 класі

Тема:  Дефіс у прислівниках.
Мета: пояснити правила написання прислівників через дефіс; формувати вміння визначити в словах орфограму «Дефіс у прислівниках» та обґрунтовувати вибір написання відповідним правилом; розвивати орфографічну зіркість; виховувати повагу до образного слова.
Тип уроку: комбінований
Вид уроку: урок - мандрівка
Обладнання: папір для вітрил, квітка з великими пелюстками, «чарівна» торбинка, аркуш зошита з плівки, м'яка іграшка, підручник.
Методи і прийоми: мозкова атака; гра «Квіточка», дослідницька робота в групах, естафета, самоосвітня робота.
Очікувані результати: учні вирізняють прислівники, які пишуться через дефіс, правильно пишуть прислівники , пояснюють правопис за правилами, вміють виправляти помилки. Формувати мотиваційні, мовні, мовленнєві» соціальні компетентності
План уроку
1.    Орієнтація
2.    Актуалізація опорних знань учнів (робота за варіантами; фронтальне опитування)
3.    Мотивація навчальної діяльності учнів
4.    Сприйнята й засвоєння навчального матеріалу (робота в групах, самостійна робота, естафета)
5.    Закріплення вивченого (робота в зошитах, гра «М'ячик» , робота з самоконтролю)
6.    Підведення підсумків,
7.    Завдання додому.

Перебіг уроку

І.Орієнтація
1.    Привітання
2.    З'ясування емоційної готовності учнів до уроку (1 хв.). Заповнення щоденника настрою на початку уроку.

II. Актуалізація навчання учнів
1.    Орфографічна розминка «Вітрила» (5 хвилин)
- Діти, щоб розпочати урок, нам треба відшукати чарівну торбинку із завданнями.
Тому вирушаємо у плавання. Правила мандрівки такі: я диктую швидко,
перепитувати й розмовляти не можна. Сам на плоті, тому й розмовляти нема з
ким. Повернешся до сусіда - пліт перевернеться.
Слова пишуться у колонку, і вітрильце щоразу треба згортати (загинати на одне
слівце). У бурю ж вітрила згортають.
Лівий борт (І варіант), помахайте лівою рукою. Правий( IIваріант), підніміть вгору вітрильце. Усі готові. Попливли!
Учитель (або і підготовлений учень) диктує одне слово для лівого борту,
одне - для правого і т. д.
слова для лівого борту    слова для правого борту
марево    вариво
премудрий    освічений
склеїти    пів'яблука
зроблений    мавпячий
хтозна - якого    будь - хто
південнослов'янський    ніким не скошена трава
ще не вивчений    жовто - блакитний
по-нашому    північно - східний
тінню     все одно
сонно    зрання
м'ясо - молочний    хто – небудь
-      Хвилі меншають. Море затихає. Підняти вітрила! Розгортаємо папірці, відкриваючи по слову. Лівий борт, оберіть командира (пояснює орфограми). Помилка - доведеться на цьому місці робити дірку. Ручкою. Справжню. Наскрізь. А вдома це вітрило «залатати» (виконати роботу над помилками). Правий борт, оберіть командира (пояснення орфограм). Завдання виконали — отримуємо квітку та чарівну торбинку.          
2.Гра «Квіточка».
На пелюстках квітки - запитання з теми ( 4 хвилини).
Чому прислівник належить до самостійних частин мови, хоча й не змінюється?
У чому подібність і відмінність прислівників і дієприслівників? Наведіть приклади прислівників, утворених способом переходу однієї частини мови в іншу. Написання яких слів викликало у вас труднощі?

ІІІ. Мотивація навчання учнів.

1.Оголошення теми уроку (1 хвилина )
2. Етап визначення мети та планування роботи (2 хвилини )
- Сьогодні ми маємо навчитися правильно писати прислівники, які пишуться через дефіс.
-Запропонуйте форми вивчення навчального матеріалу (можливі відповіді: робота у групах, круговий огляд, змагання між командами, робота у зошиті з плівки, гра «М'ячик»,  робота «на дружбу»).

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

Учні достають із торбинки завдання № 1 (№ 2, № 3 і т. д.)
Завдання № 1. Дослідницька робота у групах ( 4 хвилини)
-Розгляньте подані прислівники. Спробуйте сформулювати правило написання
прислівників через дефіс
 
по    - перше    по - нашому     будь - де    де - не - де
по    - друге    по - моєму    коли - небудь      коли - не- коли
по    - третє    по - українськи    казна - куди хтозна – куди якось - то    ось - ось  далеко - далеко вряди - годи

Завдання № 2. Порівняйте висновки з матеріалом підручника ( 3 хвилини ).
Учні читають матеріал підручника .
Запитання вчителя:
-    До яких висновків, поданих у підручнику, ми дійшли самостійно?
-    Який висновок не вдалося зробити? Чому?
Завдання № 3. Робота біля дошки: естафета хвилинних випробувань (5 хвилин).
Біля дошки одночасно працюють 3-5 учнів. Обов'язкова умова - учні виконують
одне завдання. Діти записують три слова, далі - наступні 3-5 учнів і т.д. (Правопис кожного слова пояснюють учні, якщо потрібно – коментує учитель).
По-українськи, по-перше, будь-де, вряди-годи, пліч-о-пліч, як-небудь, по-п'яте, по-нашому, хтозна-коли, всього-на-всього, казна-коли, казна-де, далеко-далеко, з діда-прадіда, коли-небудь, по-моєму, сяк-так, будь-що-буде, по-третє, де-не-де, коли-не-коли .

V. Закріплення знань, умінь, навичок.

Завдання № 1. Робота у зошитах з плівки (3 хвилини ).
Вставити пропущені розділові знаки, букви (Дві сторінки формату А-4 з надрукованими завданнями вставляємо у файл, виходить один аркуш зошита з плівки. На плівці працюємо маркером).
Соли    по...доброму, сусіде, живи    по…своєму і розцвітай (М.Самійленко). Між соснами ледь...ледь бр...нить промін...я (Є.Гуцало). Де...не...де лиш дощик спізніло прошумить (І.Гнатюк). Калина у гаптованій сорочці із солов'єм зустрілась віч...на...віч (Є.Гуцало). Коли став підкрадатися ранок до лісу по...лисячи,  місяць гірко всміхався над бер...гом обрію висячи (Є.Гуцало).
Завдання №2. Гра «М'ячик» ( З хвилини ).
Учні перекидають один одному м'ячик , називаючи : І) прислівники ; 2)
прислівники , що пишуться через дефіс (наприклад : вперше, по-перше ).
Завдання № 3 . Робота з самоконтролем ( 2 хвилини ).
Учні пишуть з карток
Як(небудь), будь (що)будь, десь ( то ), по ( християнському ) , хоч ( не ) хоч , по ( третє ), будь ( коли ), де ( не ) де, по ( нашому ), віч ( на ) віч, будь ( коли ), ідесь (інколи ), по (людськи ), ( хтозна ) як .

VI.    Підбиття підсумків уроку

1. Самоконтроль. Учні отримують відповіді самостійної роботи, перевіряють, оцінюють себе (2 хвилини ).
2.Рефлексія. «Вільне письмо»: що сподобалось і що не сподобалось на уроці (2 хвилини ).
3. Заповнення щоденника настрою ( 1 хвилина).

VII.    Домашнє завдання ( 2 хвилини )

І Обери  те завдання ,  яке бажаєш виконати:
1)    вправа з підручника;
2)    написати казку про правопис прислівників через дефіс;
3)    підготувати усне повідомлення « Правопис прислівників через дефіс»;
4)    скласти кросворд або вправу, яка перевіряє правопис прислівників через дефіс.
       

Тиждень української писемності